***
І поринати у твої руки,
Знімати з тебе п’яного сорочку, бо так треба,
І коли не бачитись день – муки.
Коли тижня замало для двох,
То що вже казати про все життя?
Я з тобою назавжди,
Ти – моє буття.
Шукати рідні очі серед народу,
Рахувати родимки при місячному сяйві.
Такого ще ніколи не бачено зроду,
Коли всі слова зайві!
З тобою «кохаю» набуває свою варіацію.
Ти моя заборонена інтерпритація.
Свидетельство о публикации №113101800996