Чим завинив я, Боже, перед Вами?
Питав хлопчина, в церкві стоячи,
Не розумів за що його карали,
Не розумів, чому це сталось з ним.
Своїми ніжними, маленькими руками
Він прикривав змарнілі очі від недуг та сліз
І прикро було тим, хто поруч з ним стояли
Але так йому ніхто й не допоміг.
А потай прислухався лиш священик
І серце зажимало аж до болю,
Він розумів, що хлопець – це не перший,
Кому потрібна Божа допомога.
Священик знав, поради – це не ліки.
Й цілющих сил, словами не примножиш
Від болю у душі хлопчина закриває ручками повіки,
Та розуміє, є багато ще на нього схожих.
Отець мовчав і подумки молився,
Бо знав, не допоможе більш нічого.
А хлопець вкотре Господу відкрився,
І все ще вірив щиро в допомогу.
Чим завинив я?
© Copyright: Елена Каминская 3, 2013
Свидетельство о публикации №113101608856
Свидетельство о публикации №113101608856
Рецензии