Чаруючі заграви жовто-зелено-багряного
У смугах неба ще майже блакитного,
Повітря пахне духм'яними травами,
Останній ключ журавлиний окликне.
Замріяні зорі у хмарах сховалися,
Гукали до Сонечка, щоб не барилось.
Та Сонечко влітку зрання просиналось,
Що вже поспішати, напевне, втомилось.
Заплакало небо. Об землю розбилось.
Його ніжне Сонце не так зігріває.
А Сонечко й каже: "Це я забарилось",
І небу слозинки-дощинки втирає...
Осень укр. яз
© Copyright: Настасья Олеговна, 2013
Свидетельство о публикации №113101610395
Свидетельство о публикации №113101610395
Рецензии