Розбурхані оси думок наболілих
Знов жалять нестерпно і крають без меж.
Мов хочуть пролізти у душу щосили
І там утворити безладдя пожеж.
Кругом бур’яни, оселилися поруч,
Чужих надоїдливих слів і повчань.
Ретельно маскують від гострого зору
Тендітні ростки моїх власних бажань.
Спасіння одне: підкоритися серцю,
Торкнутися неба долонею мрій.
А оси думок, у вогні квінтесенцій,
Знешкодить вночі невгамовність надій.
10:05, 15.10.2013 рік.
Зображення: http://www.vtropiki.com/tropicheskie-strashilki/evol/
Оси думок
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2013
Свидетельство о публикации №113101509498
Свидетельство о публикации №113101509498
Рецензии
да и то верно, очень даже согласен, как не думай, не гадай, и жить вроде по уму отцы учили, а живем из поколения в поколение, по сердцу, правда " мельчает" "сердечный" народ
Иван Гридин 2 26.12.2013 15:59 • Заявить о нарушении
Иван Гридин 2 26.12.2013 15:59 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.