Продавц

                ПРОДАВЦІ*

                У  вільній  Вкраїні «добре» живеться,
                Народ чув цю казку не один  уже  раз!
                А «добре» живеться, бо все продається –
                Залізо,   вугілля,   електрика,   газ!
                Свій  газ  продаємо  та  добуваємо,
                Російський купляємо та  споживаємо!
                Електрику   також  свою  виробляємо
                Втридорога  зразу собі  і  збуваємо!
                Вугілля,   залізо  на  шахтах копаємо,
                З нього цвяхів не робимо і не куємо!
                В запас не ховаємо  і  не  складаємо,
                Ми зразу за безцінь  його  продаємо!
                Продали  все, що  в  спадок   дісталось,
                Порізали  флот  та  станки   на  залізо!
                Так торгували, що не їлось, не  спалось,
                А  народу  в  кишені   фальшиві   авізо!
                Ще,    правда,  не  все  гендляри  продали,
                Залишилось    останнє    наше    багатство!
                Ще   землю   продати   чомусь   не  змогли,
                А продадуть - прощавай Українське братство!
                Тоді підемо Українці по світу з сумою,
                Будемо жебрати, циганити та  канючити!
                Ми самі поставили церберів  над собою,
                І дозволили  нас  мордувати та мучити?
                Анфас Україна на вигляд дуже багата,
                Цей лоск сліпить очі  в  наших  містах!
                На кожному кроці – палац,  а  не  хата,
                Ніхто  не повірить,  що  нам  ніби крах!
                По вулиці  йдеш  і все  єство радіє,
                Зліва   і  справа - круті  магазини!
                Від  щастя  та  захвату серце німіє,
                Сорочка від гордощів липне до спини!
                Реклама  на речі   і  зверху,  і    знизу,
                Як  кажуть в  Одесі  –  «сплошные  понты»!
                Якщо ти, не клюнеш, а звернеш   на  кризу,
                То знай, що прийти тобі можуть - «кранты»!
                Від краму в вітринах -  розбігаються  очі,
                Шкода пусто в кишенях, а то все б закупив!
                Та  не обійдеш ці  скарби до самої   ночі,
                Навіть, якби  цілий день не їв, і  не пив!
                Тут вас одягнуть від Джона Гальяно,
                З  голки  одежа  –  костюми, манто!
                Взує  Фелліні  –  бренд   італьяно,
                Тут  продадуть  вам  шикарне  авто!
                Вам, що до вподоби – Хюндай чи Тойота,
                А може Ланд Ровер, Мерседес, Мазераті?
                Що не проїдуть ці ляльки в ваші ворота?
                То їдьте на Мікрі,Славуті або на Фіаті!
                А  ось бовваніє попереду центр торговий,
                Направо смартфони,  цифрові  телевізори!
                А там  супермаркет  величезно  казковий,
                І на  кожному кроці  чергують провізори!
                Ну, що  тобі  треба, дорогий  споживач,
                Золото,   платину,  серебро,  діаманти?
                Давай тільки гроші,не скавчи і не плач,
                Ми все продамо – в нас торгові таланти!
                Можем   яхту  продати   тобі   білокрилу,
                А  можем  в  центрі  Ньюйорку  подвір'я?
                Купляй   Конча-Заспу  -  гарну  та милу,
                Далеко від  Києва? То  бери  Межигір'я!
                Що,  грошей  на  ці  речі в тебе, нема?
                То,  що   виглядаєш,  чого  тобі треба?
                Ти  зрозумій – покупців в  нас  чортма,
                А в таких, як ось ти – в нас непотреба!
                Може в іншому плані  тобі  щось  продати?
                Ось зацікавився – так нам, ніби здається!
                Та за гроші всі послуги ми можем  надати,
                Адже все в Україні, все - все продається!
                Що продати  тобі  vip – палату при  родах?
                На,   будь   ласка,  немає ніяких проблем!
                Для будівлі ділянку в громадських городах?
                Давай гроші і  будуй,  хоч  самий Віфлеєм!
                Може  місце в садку  тобі треба для чада,
                Може довідку треба, що здоровий, як бик?
                Та за гроші,  повір  нам, ніщо не завада
                І  якщо  від хвороби ти худий,як  сірник!
                Вам водійські  права  чи  диплом  бакалавра,               
                Може  докторську  ступінь  чи  місце у Раді?
                Що вам краще по смерті – Мавзолей або Лавра,
                Чи  звання  генерала, та   зірки  на параді?
                Що, серйозні проблеми у вас з рекетирами,
                Вас нізащо щемлять ДПІ, інвалідний фонд!
                Ви лиш вчасно платіть, можна квартирами,
                Задоволимо   ми    найкрутіший   бомонд!
                А до суду дійде? Та з вас люди сміються!
                Може   скажете   вас  незлюбила  Аврора?
                Не біда – судді  також у нас  продаються,
                А якщо треба, то продамо вам і прокурора!
                Вам    що  -  влаштувати  на   людей   полювання?
                Послугу  можуть купити олігархи  тире   депутати!
                Міліція  з  прокурором   забезпечать  «змагання»,
                А промахнетесь, то продамо вам комфортні  грати!
                Ну, що ви такий, як дитя   вередливий?
                Подібні частенько  в  СІЗО зостаються!
                То знайте клієнт  до біса  примхливий,
                Черги на передачі - також  продаються!
                Що ви сказали, хочете  совість  купити?
                Та ні, її в продавців давно  вже  нема!
                Ну, як вам, шановний, це все  пояснити,
                Давно вже зкупила  всю  совість   чума!
                Пробачте браття мої, я вже втомився,
                Писати  про  те,  що я вам розказав!
                Неначе   з   гидкої  баюри  напився,
                Як добре було б,  аби цього не знав!
                Та не втічеш нікуди від цих  продавців,
                Ми  з  ними  неначе  в  однім  курнику!
                Вони за парканом, під дахом  стрільців,
                А  ми  на   смердячому   всі  смітнику!
                Вони до смороду вже звикли   давно,
                А нам всім навіщо смердяче   життя?
                Воно, як про вбивців, жорстоке кіно,
                Навіщо без Бога нам йти в  небуття?
                Я думаю, браття,  що  нам  вже  пора,
                Без  жалю  гнилий  паркан  поламати!
                За руки всім взятись і з криком – ура,
                Неправду та зло з  України  прогнати!
                А  потім  взяти  в  руки  теренову  мітлу
                І почистити  смітник  з  чотирьох  кінців!
                Якщо  треба –  пройтися  по  битому  склу,
                Та вигнати з  двору  сволочних  продавців!

*Хтось мені розповів таку байку. В особи є можливість безкарно вкрасти в людей чи в держави (все рівно в людей) великі гроші. Але як ними користуватись – гроші ж крадені? Особа відкриває магазин. За день в цьому магазині може не бути жодного покупця, але чеки на касовому апараті цілий день друкуються. Надрукували за день на сто тисяч. Тридцять тисяч віддали на податки. Сімдесят тисяч кладеться в кишеню. Операція закінчена – гроші відмиті, ними вже без страху можна користуватись. Шкода тридцяти тисяч, але нічого не вдієш – витрати виробництва.

                10 січня  2013 року            Григорій Трудний