Осіннє сяйво, падолист
Гніздять у серці смуток тихий -
І день остиглий журно диха,
І нишкне птаства юний свист.
Земля схолола, а проте
Довкіл іще теплінь тримає.
А поле зоране дрімає,
Про сонце мріє золоте.
Щось невимовне наплива,
Таке печальне і тривожне.
І супиться билинка кожна -
Присохла зсушена трава.
Бо віджила і відцвіла -
Вік пролетів, як мить весела.
І вже посивіли озера,
Туманом котить сіра мла.
Опале листя прибива
Раптовий дощ, бо осінь, осінь.
Зника у хмарі спрагла просинь
І світ про літо забува...
14.Х.2013
Осiнь
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2013
Свидетельство о публикации №113101503107
Свидетельство о публикации №113101503107
Рецензии
гарно... трішки осіннього смутку серед золотих барв...
Ядвига Ясенева 16.10.2013 10:16 • Заявить о нарушении
Ядвига Ясенева 16.10.2013 10:16 • Заявить о нарушении
