Марнота

Життя моє – то юрмище скорбот.
Христа я розпинаю без упину.
В кінці мене чекає ешафот,
Бо кожен день вбиваю я людину.

Байдужість, бездіяльність і нудьга –
Ось три гріха, що убивають душу,
Мене давно покинула снага,
І я би вмер, але ще жити мушу,

Бо мусить хтось ще відчувати біль,
Оскільки він у всесвіті існує.
Відчую біль, народжу новий біль,
Та жоден мого болю не відчує.

Я в світ прийшов один, й не маю каяття,
Що марнота оце моє життя.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →