На Ж
і я чула, як жебоніли жабурниці.
Жевріло вугілля.
Жалю не було.
Жалило єство від жаги.
Жоден не озивався.
Аж раптом:
«Жінко, я снив тобою з сімнадцяти».
Подружжя у дружбі.
Погоже.
Choc czas jak rzeka jak rzeka plynie *
* Чеслав Немен (Хоч час як жека, як жека плинє)
Свидетельство о публикации №113101405209