Голівки айстр колише стиглий вітер
І гне невпинно, ближче до землі.
Беззахисні, останні білі квіти.
А інші будуть тільки навесні.
Багряні клени спалахнуть вогнем
Та згаснуть враз у сутінках осінніх.
І листя облетить під заливним дощем,
Залишивши всі гілки голі, бідні.
Вніч землю сонну вкриє перший сніг,
Журитися в тім приводу нема.
Скує мороз стрімкої річки біг.
І на світанку явиться зима…
картинка из Сети
Перший снiг
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2013
Свидетельство о публикации №113101304181
Свидетельство о публикации №113101304181
Рецензии