Пам’ятай...
Ти пам’ятай мене
Як Тебе я пам’ятаю
Пам’ятай як час мине
Тебе про це благаю.
Я ж пам’ятаю дивний час
Як сиділи біля річки в двох
Як щастя було в нас
Й оберігав нас ніби Бог.
Пам’ятаю Твоїх очей вогонь
Немов неба синього блакить
Коли торкавсь Твоїх долонь
Вони загорялись просто вмить.
Пам’ятаю Твій щирий сміх
Ради якого хотілось жити
Впасти біля Твоїх ніг
Й лише одну Тебе любити.
Але тепер печаль в душі
І небо закрили хмари
Пишу сумні вірші
Як не живий ходжу на пари.
Чекаю одного дзвінка
Якого душа почує
Знову тягнеться рука
Але екран не те малює.
В Тебе на серці сніг
Я не перестав себе винити
Що я тоді не зміг
Щасливою Тебе зробити.
Все повернулось проти нас
І як у Бога не благай
Він не верне той час
Ти...просто...пам’ятай...
30.03.04 -=zeus=-
Помни...
© Copyright: Владислав Досыч, 2013
Свидетельство о публикации №113101301266
Свидетельство о публикации №113101301266
Рецензии