Сонет 58 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)


58

Хай Бог не дасть мені контролювати
(У мислях навіть) світ твоїх забав.
Слуга не може в пана вимагати,
Щоб той про свої вчинки звітував.               
               
Мого життя єдиний постановник,
Хоч клич мене, а хоч даруй відказ, -
Усе прийму… мій дух - мій оборонник,
Без докору за жодну із образ.

Де хочеш будь! Чини свою управу.
Час розливай у кубки своїх втіх.
Бо знаєш ти, тобі це дане право -
Собі самому вибачати гріх.

Увесь мій спадок - віра і чекання,
А ще душа, готова до єднання.


СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)


58

Хай не дозволить того Господь, який зробив мене твоїм рабом,
Щоб я в думках тримав під контролем час, який тобі відведений для задоволення, 
Або вимагав від тебе звіту про ці години дозвілля,
При цьому будучи твоїм васалом і зобов’язаним чекати, коли у тебе знайдеться вільний час для мене.   
О, так дозволь же мені страждати, готовому прийти за твоїм покликом,
Неначе в ув’язненні, коли поряд немає тебе і твоєї вольності,
І терпіння, приручене стражданням, витримує кожну відмову,
Не звинувачуючи тебе у завдаванні мені рани.
Будь там, де захочеш, адже твої привілеї ; настільки вагомі,
Що ти сам вільний розпоряджатися твоїм часом, витрачаючи його
На те, що захочеш; адже тобі належить право
Пробачати себе за власноруч скоєні гріхи.
А мені лишається чекати, хоча й очікування для мене - немов пекло,
Не засуджуючи тебе за твої розваги, неважливо, чи вони погані, чи добрі.


№ 58
That god forbid, that made me first your slave,
I should in thought control your times of pleasure,
Or at your hand th' account of hours to crave,
Being your vassal bound to stay your leisure.
O let me suffer (being at your beck)
Th' imprisoned absence of your liberty,
And patience tame to sufferance bide each check,
Without accusing you of injury.
Be where you list, your charter is so strong
That you yourself may privilege your time
To what you will, to you it doth belong
Yourself to pardon of self-doing crime.
I am to wait, though waiting so be hell,
Not blame your pleasure, be it ill or well.