Сонет 57 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)


57

Так сталося, я - раб твій і живу
Лише для того, щоб тобі служити.
Найбільше щастя - стежку світову
З тобою самовіддано ділити.
               
Я не кляну неквапний часомір,
Коли на тебе змушений чекати.
Ти - в серці, у душі плекаю мир
Між «Прощавай» і «Дай тебе обняти!»

В умі думок ревнивих не таю.               
Припущення січуть, мов гостра криця.         
Слухняний раб, смиренно визнаю:            
Щасливий той, з ким зараз ти у спілці.

В коханні я сповідую довіру,
Легку, як пух, і головне - безмірну.



СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)


57

Якщо так сталося, що я твій раб, то що ж мені тоді лишається робити,            
Як не надавати увагу годинами твоєму бажанню?
Час для мене не є дорогоцінним, мені нема на що його витрачати,
І немає служби для мене, поки мої послуги тобі не знадобляться.
Так само я не наважуюся сварити години, що тягнуться нескінченно довго,    
Допоки я, (мій володарю), дивлюся на годинник і чекаю на тебе 
Або ж не думаю про гіркоту того часу, коли ти не зі мною,
Коли ти відіслав свого слугу зі своїх очей.
Так само я не наважуюся піддавати сумніву своїми ревнивими думками,
Де ти зараз можеш перебувати, або ж припускати, що ти зараз можеш робити,
Проте, як сумний раб, я можу тільки чекати та думати ні про що інше,
Як про те, якими щасливими ти робиш тих, хто зараз поруч з тобою.
Любов настільки нерозумна, що у твоїй волі
(Хоч би що ти не робив) нічого поганого вона не побачить.


№ 57
Being your slave what should I do but tend,
Upon the hours and times of your desire?
I have no precious time at all to spend,
Nor services to do till you require.
Nor dare I chide the world-without-end hour
Whilst I (my sovereign) watch the clock for you,
Nor think the bitterness of absence sour
When you have bid your servant once adieu.
Nor dare I question with my jealous thought
Where you may be, or your affairs suppose,
But like a sad slave stay and think of nought
Save where you are, how happy you make those.
So true a fool is love that in your will,
(Though you do any thing) he thinks no ill.