Доволі слів...Вони зовсІм не ті...
Вони - пусті...Не говори...Не треба...
Ти загубився у своїм житті,
А я тянулась до птахів у небо...
Слова вже не потрібні - бо пусті...
Вони мені вже не бентежать душу...
Чого із нами не бува в житті?
Та я - пробачила...Бо - треба так...Бо - мушу...
Спроможна я все зрозуміть без слів,
Тому - мовчи...не треба їх казати...
Кохання зберегти ти не зумів,
Тебе не я - а буде Бог карати...
Помовч же краще...Не потрібно слів,
Пробачити тебе - не смій благати:
Ти зрадив не мене - своїх синів,
Не дав їм того, що ти мусив дати...
Тому мовчи - бо не знайдеш тих слів,
Які змогли б збентежить мою душу...
Кохання зберегти ти не зумів...
Та я - пробачила...Бо треба так...Бо мушу...
Не треба...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2013
Свидетельство о публикации №113101202159
Свидетельство о публикации №113101202159
Рецензии