Останнім часом я хочу писати про море,
Про далеч його і безмежні простори.
Я неосяжність його бачила різною –
Біля нього колись хтось радів, хтось журивсь.
Тільки море мене розуміло завжди -
Воно наче оселилось в мені з шумом прибою,
І поки воно шукатиме димної правди,
Я попорошу забрати мене назавжди з собою.
Я попрошу, море, тебе востаннє, напевно,
Не залишати мене, будь ласка, одну,
Адже я старалась весь цей час до болю даремно
Чекаючи свою минулу весну.
Останн м часом я хочу писати про море...
© Copyright: Инна Дудник, 2013
Свидетельство о публикации №113101107514
Свидетельство о публикации №113101107514
Рецензии
