Чекала мати сина поема звук вiдео

 
У селі чекала сина самотня матуся. —
Вийду нині я до фіртки, на шлях подивлюся.
Мов з опоки закуріло, підняло пилюку,
Наче хто поклав на груди гримучу гадюку.

Все вдивляється у даль, вже сонце сідає,
А його усе нема,.. Чи дорогу знає?
Де світами ходиш, сину, де збиваєш ноги?
Чи дають тобі на хліб, кличуть на пороги?

Сіло сонце, вечоріє, скоро буде темно,
А вона усе чекає, хто зна, чи даремно?
Рветься серце материнське з неволі в неволю,
Як тобі наворожити кращу, сину, долю?

Щоб цвіли для тебе вишні, у саду калина,
Щоб чекаючи вповила молода дівчина.
Чом ти доленьку такую вибирав для себе,
Я ж просила все у Бога милості для тебе.

День минувся, уже ніч, лише вітер свище,
У старенької на серці - чорне попелище.
Душа чує, серце плаче, не може сказати,
А вона усе чекає, уже час вмирати.

І зостанеться, мов тінь від старої вишні,
Вітер пісню заспіває, тихо заколише.
Потім душу понесе… і залише в полі,
Там покине, при дорозі, де старі тополі.


Звукова доріжка HD
http://salamandra.if.ua/stg1/svicha1.mp3

Синхрон
http://www.youtube.com/watch?v=Qo_EUM1129k