Листям жовтим падає на стріхи,
Простирадлом золотим стелиться до ніг….
Ця осінь знов наспівує нам щастя тихо,
Те, що починається за обкладинками книг…
Килимом багряним шурхотить необережно,
Зникає широкою стежкою межи снами…
Ця осінь знову грає нечесно,
У гру, що колись давно затіяла з нами…
Сьогодні дивно сміється півголосом,
А завтра рясно заплаче дощем…
Щедро всипавши вулиці росами,
Ця осінь, що заспіває нам не раз іще…
Листям жовтим пада на стр хи...
© Copyright: Инна Дудник, 2013
Свидетельство о публикации №113101006916
Свидетельство о публикации №113101006916
Рецензии