І хай пече вогнем за Україну,
Та не лише в буремної душі –
В усіх, хто нагинать не вміє спину,
А як нагне, розігнеться й розкине
Загарбника, що смів його душить;
Що мав надію: люди без’язикі.
О ні! О ні! Такий у нас язик,
Такі горлянки, що почують крики
І прибіжать, мов вовча зграя дика,
Усі, хто залишався віддалік.
Тож хай печуть вогнем за Україну,
Та не лише в словах пісень своїх
Тих, хто не вірив – воля не загине,
Ті, хто упевнивсь – і в лиху годину
Перемагає світло, а не гріх.
9 жовтня 2013
Вогнем
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2013
Свидетельство о публикации №113100908045
Свидетельство о публикации №113100908045
Рецензии