Твої очі, як волошки в житі,
Голубого неба синя вись…
Погляд ніжний, лагідний, відкритий
Тільки ти, в мої одні, дивись…
Не сумуй, що сонце на закаті,
Що ще недопещені вуста…
Плещуть в слід сусіди язикаті,
І без тебе вулиця пуста…
Твої очі, найкращі на світі,
Я, цього нікому не скажу…
Я нарву волошок синіх в житі,
І сама, переступлю межу…
***
© Copyright: Наталья Лобастова, 2013
Свидетельство о публикации №113100901054
Свидетельство о публикации №113100901054
Рецензии
Ой, які очі! :)
Так загипнотизували, що навіть... заздрю білою заздрістю. :)))
Гарно, сподобався вірш!
Светлана Грабовская Киев 14.10.2013 00:46 • Заявить о нарушении
Так загипнотизували, що навіть... заздрю білою заздрістю. :)))
Гарно, сподобався вірш!
Светлана Грабовская Киев 14.10.2013 00:46 • Заявить о нарушении
