В бокалі квітки спить кагор душі.
Тобі дарую свого серця трепет ніжний.
У цій троянді я крізь сум дощів
Несу маленьке сонце свята в час вранішній.
В пелюстці кожній - всі мої чуття.
Іду до тебе, мила, щирий, мов на сповідь.
Як небо чистий. Світлий, як дитя.
А серце щастям рве кохання дика повінь.
Всміхнись мені, маленька, з-попід вій.
Змахни сльозу, як срібну зірочку лелітки.
Я твій, кохана. Я навіки твій!
Любові смак терпкий несу в бокалі квітки.
В бокалi квiтки
© Copyright: Виктор Насипаний, 2013
Свидетельство о публикации №113100808453
Свидетельство о публикации №113100808453
Рецензии