Шон Маклех-15-Печаль Переложение

Журба, яка приходить в вечерi
Шон Маклех
              «Ну ось і все –
               Загубилась стежка
               У високій траві…»
                (Йоса Бусон)

Сліди на траві. Хтось блукав цією галявиною,
Хтось ходив серед глибоких трав,
Пірнаючих у їх зелене море,
Хтось шукав спокійного літа дні,
На дні цього неба.
Хтось дивився сумними очима
На квіти звіробою та живокосту,
Хтось шукав до далекого селища стежку
Але не знайшов.
Хтось називав те село,
Загублене серед лісів та боліт
«Селище Глибокі Трави»*,
Хтось мовчав слухаючи шепіт
Молодого лісового вітру,
І побачивши зеленого коника-скрипаля
Цитував Фудзівару Тосінарі,
Хтось зазирав в очі метелика
І питав: «Навіщо ми тут?»
Хтось здивовано дивився в обличчя
Повного Місяця і називав його
Блідим злочинцем та злодієм,
Що краде останні крихітки спокою,
Хтось довго слухав голос струмка
І вирішив мовчати багато років
Бо немає про що говорити і немає з ким.
Хтось, але не я…


Примітки:
* - цитата з твору Фудзівари Тосінарі:
«У сутінках вечора
Осінній вихор над полями
Пронизує душу…
Перепелиний стогін!
Селище Глибокі Трави…»

...

Печаль , которая приходит вечером...
Шон Маклех

              « Ну вот и все -
               потерялась тропа
               В высокой траве ... »
                ( Йоса Бусон )


... следы. На... траве.
Кто-то (бродил...) Этой поляной...

Кто-то (ходил...) Среди этих глубоких трав.
... ныряя. В их! Зеленое марево...

Кто-то (искал...) Спокойного лета. Дни...!
(на дне...!!) Этого... синего... неба.

...

И смотрел (грустно грустно...) Глазами.
... на. Цветы зверобоя. Окопника (кто-то...!

И (искал...) У села дальнего. И... не нашел.
Тропу. Кто-то...

...

Затерянное (это село...) Среди лесов и болот. Назвал...
« Поселок... Глубокие Травы » *

... кто-то. Молчал...
(и выслушивал шепот...!) Молодого.
... лесного. Ветра (увидев...!

Зеленого кузнечика. Скрипача...!!

...

... и цитировал. Фудзивара Тосинари...

...
 
И кто-то (заглядывая...) В глаза бабочки...
Спрашивал : " Зачем... мы здесь? "

Кто-то. Удивленно...
(смотрел в лицо...!) Полной Луны...
Называя его (бледным преступником...) Вором!!

... что. Крадет (последние крохи...) Покоя.

Кто-то (долго...!!
Слушал... голос... ручья...

... и. Решил молчать (много лет...
Потому что (не о чем...) Говорить.

... и. Не с кем. Кто-то...

...
 
... но только. Не я..

...

Примечания:

* - Цитата из произведения Фудзивары Тосинари :

« В сумерках
Осенний вихрь над полями
Пронизывает душу ...
Перепелиный плач
Поселок Глубокие Травы ... »

07.10.13г.


Рецензии