Придумав казку, а навіщо?
Гірка омани карамель.
Мій погляд бачить досить віщо:
Життя смугаста карусель
Нас розкружляла – чорне… біле…
Для казки місця не знайду,
Хоч і шепоче мені тіло…
Закривши очі, мо’ піду…
Скуштую яблуко солодке,
Скуштую я, скуштуєш ти…
А потім схочеться від себе
Хоч на край світу утекти.
Знайду себе – і не впізнаю,
Вологі очі відведу…
Себе такої я не знаю –
Твої казки лиш на біду.
2007
Скуштую яблуко солодке
© Copyright: Татьяна Конюшенко, 2013
Свидетельство о публикации №113100603828
Свидетельство о публикации №113100603828
Рецензии
Вірш сподобався, молодець! Бажаю нових творчих злетів!
Бурчак Ворожбянский 06.10.2013 18:39 • Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 06.10.2013 18:39 • Заявить о нарушении