Я бачила метелика вві сні –
Над квіткою літав, що рожевіла,
Пелюстками схилилась до землі
І очі підіймала так несміло…
Торкнувсь метелик ніжних пелюсток,
Зірвав вуаль замріяної тиші…
В веселих ритмах скінчився танок –
Метелик квітку вдосвіта залишить.
І полетить у свій барвистий світ,
Розвіє по всім світі диво-чари,
Співаючи принадливих пісень,
Даруючи довірливим стожари.
Сльоза зійде, зостанеться печаль…
Любов – як сон, на жаль той сон минає.
Розіб’ється кохання, як кришталь…
Та серце знов любові забажає.
2008
Любов як сон...
© Copyright: Татьяна Конюшенко, 2013
Свидетельство о публикации №113100510139
Свидетельство о публикации №113100510139
Рецензии