Бегбедер

Тиха ніч крадькома опускається з гір
А повинен же бути світанок.
Ти мені безкордонно і радісно вір –
Я подбаю про твій ДОБРИЙ ранок.

Ти мене безкорисно і вічно кохай,
І втрачай через мене свій спокій.
І курйозний БегбЕдер повіре нехай,
Що кохання живе не три роки.

Воно вічно живе, доки люди живі,
Доки сяють яскраві їх очі.
Кожен раз поцілунки нові і нові
І обійми міцніші щоночі.

© Philolo


Рецензии