Тебе назвала чаклуном,
Своїм коханим я тебе назвала
Тоді, колись, коли тебе пізнала –
Ти ж напоїв мене вином.
О! Те вино я випила до грама:
Не слухала ні родичів, ні мами.
П’янка ходила – гуділо все село,
А я пила чароване вино.
Ти говорив,(мабуть усім на втіху)
А я не чула як на лихо
Твоїх цвірінькань. Все село
Сміялось з мене, я ж – пила вино.
Захмелена і справді я не знала,
Що любиш іншу… і – тебе чекала.
Коли дізналась – пізно вже було:
Під серце несподівано лягло
Дитя…
Твоє дитя -
Мій плід кохання.
Пила гірке вино розчарування.
На схилі літ той присмак пригадала…
Я б ще вина
Любові
Скуштувала.
2007
Чароване вино
© Copyright: Татьяна Конюшенко, 2013
Свидетельство о публикации №113100310741
Свидетельство о публикации №113100310741
Рецензии