льв1в

помаранчеві ліхтарі
диктували нам наші думки
і читали вірші анонімних поетів.
ми гуляли тим небом
й здавалось, що львів -
паперове місто наметів.
серед тих пеперових горіли шибкИ,
наче хтось
там розводив багаття.
розкривалось далеко
у темнім низу
нам старої бруківки латаття.
запах кави й дешевих
гірких цигарок
витанцьовував танго щоночі.
ми гуляли тим небом
мовчали
і закривши долнями очі
просто йшли
навмання, адже знали
знали краще за себе це місто.
а воно із нас
їло і пило
і місило історії тісто.


Рецензии