Ти не побачив одразу її ангельські крила...
Ще одна мить і вона б назавжди полетіла...
Тримай її міцно, але ніжно, тепло й без болю,
Безмежно кохай і не забирай її волю...
Не зіпсуй її тендітну, добру природу,
Милуйся! Бережи незайману вроду.
Це так їй потрібно, це так їй важливо,
Просто цінуй це своє малесеньке диво.
Втішай коли плаче, підтримай її, а не злися,
У відповідь завжди отримаєш в багато раз більше.
Разом із нею смійся як маленька дитина,
Покажи, що життя - це не просто звичайна рутина.
Вона незвичайна, у ній так багато нового,
Ти їй покажи як знайти до щастя дорогу,
Візьми її руку, дивись у закохані очі,
Спробуй здійснити мрії, які так чекає та хоче...
А хоче вона від тебе, все ж, небагато,
А може і ні... Та повір - вона того варта!
Ти ще не побачив її малесенькі ангельські крила...
Та лиш очі відкрий, бо ще мить і вона б назавжди полетіла...
Пам ятка...
© Copyright: Константин Бобров, 2013
Свидетельство о публикации №113093006682
Свидетельство о публикации №113093006682
Рецензии