Я - земля
Із страху і болю повернешся ти
Туди, де не знали й не чули про лихо,
Де далі рожеві й духмяні сади.
Дитинство босоніж гуляє по небу,
А небо розпеченим полем бринить.
Крім цього, тобі вже нічого не треба.
Лише ця щаслива і радісна мить.
Життя – тимчасова забута омана.
Є тільки це літо, блакить і тепло.
А час зупинився: не пізно й не рано.
Ніяких думок тут нема й не було.
Душа пахне медом, дзвенить цвіркунами.
Було так, є зараз і буде завжди.
Ти сам собі снишся зеленими снами,
Забувши про те, як потрапив сюди.
27.09.13
https://www.youtube.com/watch?v=g8g0dP_hNn0
Свидетельство о публикации №113092809323