Казка жачок та за ць

КАЗКА «Їжачок та заєць»
Йшов собі якось їжачок по галявинці. Йшов та йшов собі,бурмочучи під носа  уф-уф-уф. Як дивиться під деревом лежить щось помаранчеве з зеленою  кучерявою косою. Здогадались? Це ж морква. Та їжачок не дуже зрадів цій знахідці, тому що моркву він не їв,вважаючи,що це їжа не для їжаків. Міркуючи він сказав:
- Я все ж візьму моркву,може знадобиться!
Пішов він собі далі. Як бачить, що назустріч йому заєць біжить та пісню співає – « Тру-ля-ля, тра-ля-ля, я зайчисько гарний. Я стрибаючи співаю і веселий настрій маю».
Побачив заєць їжака, та й каже:  «Привіт друже, давно не бачились!»  Їжачок відповів: «Здравствуй зайчику. Як справи?»
- «Все гарно. Дивись, яка погода сонячна . Так теплесенько. От тільки б поїсти чогось, наприклад моркви!» - весело пострибав зайчик.
Їжачок  згадав, що гуляючи по лісу він знайшов морквину та наколов її на свої голочки. – « Тримай, зайчику - це тобі від мене. Їж на здоров’ячко!»
Заєць здивований каже – «Дякую тобі їжачку, дуже дякую! А чому ти не їси моркви, ти що не голодний?»
Їжачок похмуро сказав – «Я дуже зголоднів, але ж де ти бачив,щоб їжаки моркву їли?»
Зайчик посміхнувся - « Ти що,вона ж смачнюча, як мед!!! Та спробуй давай?!»
Їжак пробурмотів - « Ні-ні. Дякую друже. Їж сам свою моркву, а я якось обійдусь. Я краще далі піду, може знайду для себе щось корисніше.»
Заєць затримав їжачка - « Стривай, мене сьогодні ведмедик яблучком пригостив,а я їх зовсім не люблю. Тримай, їжачку!» Сірий дістав з кишені велике червоне яблуко та протягнув його своєму другові.
Їжак, як затанцював від щастя. Він і крутився навколо себе і хлопав в долоньці  і підскакував. Так він зрадів цьому подаруночку.
- « Велике тобі спасибі мій добрий друже, за таке прекрасне яблучко.»
- « Їж з задоволенням!» - радісно сказав зайчик.
Сіли вони обидва біля берези та захрумтіли. Заєць моркву гриз, а їжачок яблучком пригощався. І здавалося, що не було нікого щасливіше на світі ніж вони.