Якби душа могла сказати...

Якби душа могла сказати
Людською мовою, що хоче.
Вона лиш подумки шепоче,
А ви не чуєте її...
Та хто ж почути теє схоче,
Що душу бідную терзає?
Лише одна вона те знає,
А ви не знаєте... Ні, ні.
Та й де вам знати її муки,
Вона ж невидимо страждає.
Її на частки розтинає той біль
І ніби у вогні, вона згорає.
Ось так минають ночі, дні
А біль її не полишає
Не відпускає ні на мить.
Невже довіку то так буде?
Душа страждає та болить.
Невже немає вороття
До ясних днів і снів чудових,
До того світлого життя,
Яке вона колись пізнала?
Де всім тепло вона несла,
Де щиро й палко так кохала,
Де так щасливою була.


         28.09.2013р.


Рецензии
Дуже, гарно ! Вельми вдячний ! З Новорiчними святами ! З повагою -я.

Платонов Сергей Владимирович   03.01.2015 21:22     Заявить о нарушении
Щиро дякую!!! З Різдвом Христовим Вас!!! Нехай Господь береже Вас на чужині.
З повагою,

Елена Семенюк -Нестеренко   05.01.2015 20:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.