Квітко зелена, з тобою ми схожі:
Разом ти й я відчуваємо час,
Поруч – знайомі і так, перехожі...
Рухи постійні життя коло нас.
Думати тільки ти, квітко, не вмієш.
Щастя у тому твоє чи біда?
І без думок ти усе розумієш:
В’янеш від холоду, прагнеш тепла.
Дотик долонь моїх – тиха розмова,
Сила твоя надихає мене:
Вільний, щасливий, відроджуюсь знову,
Тільки-но, квітко, я бачу тебе.
27.09.13
https://www.youtube.com/watch?v=P2JVjQVpl3Q
Квiтка
© Copyright: Олег Вербовий, 2013
Свидетельство о публикации №113092804922
Свидетельство о публикации №113092804922
Рецензии