Хмари, хмари, хмаринки.
Немає жодної людинки.
Яка сумною б ходила.
Та погане щось робила.
Все навколо радістю цвіте.
І щастя в душах всіх живе.
Гучні посмішки лунають.
Позитивом усе заряджають.
Світ навколо цвіте та радіє.
Аж серце радісно так мліє.
Вітерець травиночки гойдає.
Та чудові хмаринки підганяє.
А хмариночки летять у вишині.
У ці прекрасні та погожі дні.
Хмариночки весь світ облітають.
Вони ж про всіх усе вже знають.
Хоч здається, що вони німі.
Та вітерцю лишень покірні.
Але це не так, вони живі.
У своїй безкрайній рідні.
Хмари, хмари, хмаринки.
Цієї похожої днинки.
Летять такі усі славненькі.
Такі чудові та гарненькі.
Такі пухнасті та легенькі.
Моєму серцю дорогенькі.
Хмари, хмари, хмаринки
© Copyright: Владимир Довгун, 2013
Свидетельство о публикации №113092700857
Свидетельство о публикации №113092700857
Рецензии
