сонет 46 Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)

46

Мій зір і серце в лютій боротьбі
За право милуватися тобою.
Нема кінця і краю цій війні,
Бо кожне бачить правду за собою.

Клянеться серце - ти у нім живеш,
У схованці, і зір тебе не бачить.
Зір заявляє: я не маю меж,
Це серце і було, і є незряче.

Щоб дати край стежині зазіхань,
Журі з думок вердикт свій об’явили:
Ти, зримий, будеш втіхою очам,
А чарами душі - для серця милий.

Думкам своїм донині дяку шлю,
Милуюся тобою і люблю.



СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

46

Мої очі та серце - на тлі смертельної битви
З приводу того, як їм розділитися, щоб завоювати твій зримий образ:
Моє око намагається не дозволити серцю насолодитися твоїм виглядом,
А серце сперечається, чи має око право на це.
Серце заявляє, що ти перебуваєш у ньому,
(У комірці, куди ніколи не проникає кришталевий погляд),
Та відповідач відхиляє це прохання
І каже, що твоя прекрасна зовнішність перебуває в ньому.
Щоб розв’язати цей спір, призначено 
Журі з думок, що всі є орендаторами серця,
І за їхнім вердиктом визначено, що
Доля ясних очей, та дорогоцінна частина відводиться серцю,
Тож: очам відводиться твоя зовнішність,
А серцю - право на внутрішнє - твоє щире кохання.


№ 46
Mine eye and heart are at a mortal war,
How to divide the conquest of thy sight;
Mine eye my heart thy picture's sight would bar,
My heart mine eye the freedom of that right.
My heart doth plead that thou in him dost lie
(A closet never pierced with crystal eyes),
But the defendant doth that plea deny,
And says in him thy fair appearance lies.
To ‘cide this title is impannelled
A quest of thoughts, all tenants to the heart,
And by their verdict is determined
The clear eye's moiety, and the dear heart's part:
As thus: mine eye's due is thine outward part,
And my heart's right, thine inward love of heart.