сонет 47 Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)


47

Мій зір і серце спілку утворили,
Взаємністю забарвлені охоче:
Чи оку тебе бачить закортіло,
Чи серце від розлуки затріпоче, -

Усе в них до ладу. І ти, жаданий,
Даєш підставу їм бенкетувати;
Один угледить, інший буде званий
Твоєю красотою пригощатись.

Тож твій портрет - твоя жива присутність.             
Тебе в собі утримую любов’ю.
Думок намиста зберігають чутність,
Я завжди з ними, а вони - з тобою.

Заснуть думки - два спільники завзято
На честь твою знов учиняють свято.


СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)


47

Між моїми очима та серцем укладено спілку,
І тепер вони роблять один одному добру послугу:
Коли моє око знемагає від спраги за твоїм поглядом,
Або ж закохане серце само себе душить зітханнями,
Тоді око насолоджується портретом мого коханого
І запрошує серце приєднатися до цієї трапези;
Іншим разом око гостює у серця
І розділяє з ним думки про мого коханого:
Тож завдяки твоєму зображенню або ж моєму коханню,
Коли ти відсутній, ти все одно поруч зі мною;
Адже ти не можеш вирушити в путь на дальшу відстань, ніж мої думки,
І я все ще з ними, а вони - з тобою;
О, а якщо вони сплять, то твій образ в моїх очах
Пробуджує серце задля радості серця та ока.


№ 47
Betwixt mine eye and heart a league is took,
And each doth good turns now unto the other:
When that mine eye is famished for a look,
Or heart in love with sighs himself doth smother,
With my love's picture then my eye doth feast,
And to the painted banquet bids my heart;
Another time mine eye is my heart's guest,
And in his thoughts of love doth share a part.
So, either by thy picture or my love,
Thy self away, art present still with me,
For thou not farther than my thoughts canst move,
And I am still with them, and they with thee;
Or if they sleep, thy picture in my sight
Awakes my heart, to heart's and eye’s delight.