То як ти там, до кого всі думки?
Безкрайні мрії, що живуть в просторах,
І несчисленні відчуття в заторах...
Чи чуєш ти, як бавляться струмки?
То зранку димка над верхів`ям в`ється,
То сонце - перемога із дощем,
То слово слову в сторінках сміється,
І грієш ввечері долоні над вогнем.
Як солодка та згадка, та уява,
Де лісостеп, простори і вітри.
І де від посмішки зорі душа ласкава,
Від твого погляду де пишуться вірші.
То не жури мене, моє бажання!
Це мара! Тільки сон і забуття.
Лиш восени...Мені...Твоє...Зізнання.
Тебе кохаю, як мале дитя...
Як мале дитя
© Copyright: Буц Ольга, 2013
Свидетельство о публикации №113092610568
Свидетельство о публикации №113092610568
Рецензии