Зупини...
Душу спопелю чи відморожу...
Якось, доторкнувся ти струни,
Тільки грати на одній - негоже...
Бо вона натянута щосил...
Відпусти...Не рви...Я більш неможу...
Зупини...бо я не маю сил,
Я і так по краю прірви ходжу...
Зупини мене,бо ще лиш крок,
Я - зірвуся...Я уже - не встою...
Наді мною посміявся рок,
Вже не володію я собою...
Задзвени ж ти піснею в душі...
Та, хіба, не варта я такої?
Бо слова страшні, коли німі,
Онімінням серце не загою...
Свидетельство о публикации №113092206900