осінь,знов ти до мене прийшла.
поранена від колишніх вітрів.
чом ти знов мене знайшла?
тобі бракує ран своїх?
я хочу грітися вдома з нею.
хочу цілувати її вуста.
я називаю іі "своєю".
а вона дякує за життя.
зі мною,напевно,так.
і ще її карі очі.
без них я звичайнісінький простак
а з ними- хоч всі ночі.
Опадаючі листя, не кружляйте,
мов дитя шалене.
сонце,всі зірки на небі сяйте!
коли кохана моя біля мене.
my light
© Copyright: Рануша Кириллова, 2013
Свидетельство о публикации №113092202844
Свидетельство о публикации №113092202844
Рецензии
