Чорнi брови карi очi

Я – слуга краси і чистоти.
Щоб не важко я  служив, не сумно.
Щоб і восени міг зацвісти –
В мою душу з тротуару, клумби

Хай потоком погляди помчать,
Настрою негожому убивчі
І чарівно-лагідні – дівчат,
І жагучо-милі – чорнобривців.

Хай, та на заваді камінці –
На асфальті виразки гранітні.
Щоб від них потоку по весні
Не гриміти в серці, не грубіти.

Не було незручності від них,
Кралечок, підошвам і підборам –
Те, не зле, каміння у квітник
Хутко я з асфальту зафутболив.

І з пелюстки я нагнав джмеля.
Стрепенувся хтось отам і ойкнув!
Ой! То чорнобривцю влучив я
Не в чуприну, не в брову – а в око!

2012


Рецензии
Гарно написано! А чорнобривця жаль все-таки! Знаю-знаю: випадково в око влучили! З теплом, Л.Ю.

Людмила Юферова   22.09.2013 21:26     Заявить о нарушении
Дякую,Людмило. І Вам тепла, добра і краси.

Игорь Герасименко Кременчугский   28.09.2013 17:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.