Це – лобове зіткнення.
Ніби у коридорі.
Невимушене, раптове.
Декілька днів, а я вже в тобі
не навмання,
по струни й бурхливі вени.
Ти-бо примружено-сокровенний,
уплетений у розмови.
А щодо фатальності почуття –
я вже загубила своє життя,
напевно,
виткнувши носа на ці терени,
дозволивши світу німих речей
ноти тривожні, солодкі, темні
і погляди – в кутиках лиш очей.
Ти медом-смолою крізь світ течеш,
і я б утікала!.. Та вже даремно.
Небо тепер – вогненне.
Світ, за Шекспіром, сцена.
І час, наче кров, пече.
20 вересня 2013
Експериментальне
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2013
Свидетельство о публикации №113092007951
Свидетельство о публикации №113092007951
Рецензии
