Згадай...
Коли залишишся колись без друга..
Коли в пустім вагоні свище протяг..
І в даль летить по розкладу твій потяг..
Згадай коли дощами хмари плачуть..
Коли для тебе я уже не значу..
І дім твій смутком всі колише двері…
Згадай мене…в самотнім тихім сквері..
Коли навколо просто мертва тиша..
А інша вже тобі в обличчя дише..
Цілуючи уста твої і очі..
Згадай мене саме цієї ночі..
Згадай мене, коли не зможеш жити..
Коли дощами всі сліди розмиті…
Своє тепло не розгуби, тримай…
В останню мить згадай мене…згадай…
Свидетельство о публикации №113092007707
Коли дощами всі сліди розмиті…
Своє тепло не розгуби, тримай…
В останню мить згадай мене…згадай…
Хорошо сказано! Чувствуется душевная боль.....С уважением!
Юрий Клименко 2 29.09.2013 09:50 Заявить о нарушении
Зоя Боровик 02.10.2013 23:03 Заявить о нарушении