Я підлягаю осуду – вчорашнім днем
Завтра на ранок – мною заповнять прогалини
Які зубожіли від сухості та від екзем
Без струмів цілющих що всі називали коханнями
Сьогодні мене і кара і воля мине
Хоча я і хижо і п’яно дивлюся на заздрість
В застібнутім комірі в душу вона не зирне
Не вкине злостиву голодну до серця цікавість
Сьогодні для всіх я у сутінках тихих змагань
Сьогодні я смішно і кволо тікаю від світу
Та ти лише знаєш що між вже забутих кохань
Ми як безпритульні зробились - Коханневі діти
У вчора ще нас не було Та сьогодні ми – є
Напоєні солодом тихої віри у завтра
І довге сьогодні ховає Дощами стає
між нами й людьми Поки ми ще блукаємо в мандрах
22.01.2011.
Я пiдлягаю осуду вчорашнiм днем...
© Copyright: Володина Вера Вескай, 2013
Свидетельство о публикации №113091904223
Свидетельство о публикации №113091904223
Рецензии