З неба потреба Всмоктувати зiлля в тiм я...
Всмоктувати зілля в тім*я
Поливати дощем під щем
Хай росте. Боги ви дасте?
Дозріти, не вбиваючи градом віти,
Не пускаючи черв в плоди, сонце зійди!
Перепустка в цивілізацію – чи маю я рацію?
З землі королі
Випили тлін за уклін.
Я ж як раб не з нахаб,
Хай ростуть прах їх путь.
Отруту всипати як добриво – харчу доброго.
Всім вистачало: нудило, качало.
Перепустка в цивілізацію – може ви маєте рацію?
В іншу планету, злету
Чекаю бо вимираю…
Забираю серця й Батька Творця
У душі. Віднесу вічну красу.
Запам’ятаю : ходу, мову, душу довірю Слову.
Відносне тяжіння, встояти вміння.
Тихо, без крику, встрітися з Ликом –
Суворого Батька Творця.
6.09.2010.
Свидетельство о публикации №113091903728