У послідовності є своя ціль.
А я налітаю завжди звідусюди.
Немає контролю: ні радість, ні біль.
Немає мене де з’являються люди.
Гуманітарний в мені механізм.
Де є філософія, література.
Але для поезії Батько зумів,
У мене вмістити найширшу структуру.
Не небо, не сяйво, трава не трава.
Поки що не мертва, бо надто жива.
Не гори, не море, не храм. Та й не дім –
Де можна заходити всяким і всім.
Не жрець, не філософ, не ангел. НЕ- чорт.
Частенько літаю, але не пілот.
Буквальна, подвійна, мрійлива, проста.
Весела, нестерпна. Тягуча й густа.
29.06 2007.
У послiдовностi своя цiль
© Copyright: Володина Вера Вескай, 2013
Свидетельство о публикации №113091808158
Свидетельство о публикации №113091808158
Рецензии