Здається, ми зустрілись випадково,
Але чомусь так мариться мені –
Що ти ввійшла в моє життя казково
І що була – ти десь у вигнанні.
Що ми раніше бачились з тобою,
Не знаю тільки – як, коли і де!
Що брали в руки, за кохання, зброю
І падали в колосся золоте.
Що зранку ти усмішкою вітала,
А я - намилуватися не міг,
Як ти своє волосся заплітала,
Біля моїх закам’янілих ніг.
Що ми з тобою щастя зустрічали
І бачили, як квітне зимній сад,
Що за вікном морози все сичали,
А в нашім домі зеленів фасад.
Здається, ми зустрілись випадково,
Але чомусь так мариться мені –
Що ти ввійшла в моє життя казково
І що була – ти десь у вигнанні.
© Андрей Колисный
17 сен 2013
Зда ться, ми зустр лись випадково
© Copyright: Андрей Колисный, 2013
Свидетельство о публикации №113091803311
Свидетельство о публикации №113091803311
Рецензии
