На трави упали срібнії роси
Світанок землю уже привітав
Вплітала барвінок у свої коси
Той самий, що ти для мене нарвав.
Любо квітка та розвивалась
І милувала око мені
Непомітно сама я зосталась
Зникнув в образ твій вдалині
Роси стали схожі на сльози
Та й світанок уже не такий
Гучно лунали літнії грози
І барвінок в волоссі уже не живий
Спогад
© Copyright: Дина Федоренко, 2013
Свидетельство о публикации №113091810234
Свидетельство о публикации №113091810234
Рецензии