Любов нiколи не бува слiпою, просто хтось iнколи н

Вона-це його нота любові,
Сумбурний шлюб,швидкоплинне кохання,
Тепер неначе мішень-білий папір,
Назустріч якій у серце ножами метання!

Він добу сидить на роботі,
Критикує її зовнішній вигляд,недосконалі форми,
А вона утім заспокоює себе фразою:
*У нього є до мене кохання,просто далеке від норми!*

В сірих очах жіночого спокою,
Він далі залишатиметься молодим,егоцентричним,вразливим,
Та вона знову і знову пратиме його сорочки з чужою помадою,
Мовляв*Ну нічого,нехай хочаб з кимось побуде щасливим!*


Рецензии