…Дощ, холодний і злий,
сірим хоботом водить по луці.
Наче мамонт старий,
що зостався один на землі.
І обрубок життя
залишився йому дуже куций,
вже дружину й дітей
поховав у морозній імлі.
Як зима дожене,
він загине останнім із роду.
Білі бивні впадуть
на пожовклу замерзлу траву.
Та, допоки живий,
дощ збирає у хобота воду,
чеше бік об дуби
і насуплює хмарну брову…
15.09.2013
Дощ-мамонт
© Copyright: Александр Зубрий, 2013
Свидетельство о публикации №113091506433
Свидетельство о публикации №113091506433
Рецензии
