Ти той хто володіє магією,
Великою, сильною, безжалісною.
Усмішка твоя так збавлива,
Підкорила мене як на диво.
Починаю рахувать без жалю,
Твої відчайдушні люблю,
А далі злість, ненависть, каяння,
Красива зачіска, твоє вбрання.
Привабив метелика на світло,
Тепер благаю голосом хрипло.
Відпусти, відпусти, я не твоя
Залиши, залишись, мрія моя.
Ти безкінечна система чисел,
Тефалі сталь и жар в печі.
Як гострий ніж мене уколеш
Тим місяцем на небі, що в ночі.
Ти будеш тим хто щастя не несе,
Ти той хто за собой лишає попіл.
Жорстокий звір мені розплату принесе,
А ти злетиш у небо наче сокіл.
Повітряний демон ілюзій,
Привабливий стогін горгулій.
Турботлива мазь прощання,
Укор долі в пітьму сподівання.
Тепер мені тебе не шкода,
Ти як те марево, погода,
Ти спогад і нічого більше,
Назавжди я тебе залишу!
Марево
© Copyright: Алёна Крохмаль, 2013
Свидетельство о публикации №113091407158
Свидетельство о публикации №113091407158
Рецензии