Скільки вже сказано, скільки написано.
Скільки вже слів наших впало на дно.
Та ні, не зрівняти слова з тими рисами
Які тоді бачила… Та вже все одно…
І скільки думок що літають так високо,
Там душу розріжуть і викинуть вслід…
Та лиш я згадаю слова з тими рисами
Одразу забуду всі тисячі бід…
А скільки емоцій на очі завісами,
Нам стали, та щось не зважаємо ми…
Та тільки в очах та картина із рисами
Одразу виходжу з глухої пітьми…
скiльки вже сказано...
© Copyright: Алла Андриенко, 2013
Свидетельство о публикации №113091400297
Свидетельство о публикации №113091400297
Рецензии