запхавши у вухо
альбом оззі озборна
я поверталась кудись
у лабіринт поверхів.
і зрозумівши раптово
що мабуть на вулиці холодно
сплела собі светрик
із сотні співочих птахів.
і гріло мене
і кололо
і мацало ребра крилами
а потім десь трохи торкнулось
й завалило мою меморі брилами.
і летіла з птахами у светрику
геть до краю
до самого краю.
їхав дах у трамваї десь спереду
та маршрута я того не знаю.
і несло мене разом із оззі
геть до краю
до осені фінішу.
і коли вже настали морози
наробили птахи мені кіпішу.
розлетілись, розплелись, одумались
і зламали всі брили крилами
і я дала дупля,
що не п"яна вже.
знов холодна. в під"їзді.
доведеться зібратись із силами.
светрик з крил
© Copyright: Валерия Сердюк, 2013
Свидетельство о публикации №113091308288
Свидетельство о публикации №113091308288
Рецензии