Падение

                ПАДІННЯ
      
        ...И коль "мероприятьями" стереть
        Стыд дЕвичьий - плотскИми конкурсАми..., -
        Не станут в чистоте, достойно "зреть",
        Не будут целомудренно "краснеть,
        Слегка соприкоснувшись рукавами",
        При Таинствах "удушливой волны"
        В круженьи вальса..., а... - вульгарный топот
        Под дикий шум - оглуш-"оркестров" рокот,
        И массовость ("на радость сатаны")
        Панельных девок, шлюх в добрачный "опыт"...
                Леонид Цлолаймс

Чапаєва "писака" запитав
Таке, чого Чапай* іще не знав
(Здається, щось про Інтернац-онал,
Що "вискіпався" з робітничих лав...).
 
Чапай ("як той мислиталь - як поет")
Рішив послатись на Авторитет.
Сказав: Як Ленін, друже, так і я,
Бо ми ж з народом всі - одна сім'я,
Гуманний-мудрий Ленін, кожен знає,
Отож Його я Сторону приймаю...

Отак і ми тепер: коли щось нОве,
А зважить хочем чи воно здорове, -
Частенько в бік Союзу вернем зір,
Де йшла, відомо, боротьба за Мир,
Де (опонетів, звісно, в лік не брать)
Власть билась, щоб Моральність розвивать...

Що ж нині? Тьменна тьма вже скрізь такого...,
Неначе хвицьнув чорт - підставив ногу...
І ось з безстидства "новеє" "явлєніє":
Дівочих тіл "статуропредставлєніє".

"Мов тьолки йдуть на огляд у радгоспі" -
"Які спинА, сідниці, груди, зрОсти..."
(Як збіса люд розбестить-розвратить,
То "витворять, глядіть таке кортить" -
"Не в баню - крізь щілину як хлопчак,
А за кордоном як в бордель дурак").
(А волю й далі дать такій "моделі",
То переймуть, не дай бог, ще й борделі;

Наживи ж вірус, "вірулентний надто", -
В сумнівність, аморальність запопадний,
"І у злочинність падав він не раз...",
То ж недаремно капіталу клас -
Користолюбства розсаднИк зараз,
"Гуманний-мудрий Ленін вів, учив,
Лав робітничих рух щоб з світу зжив").

Хтось скаже: вулиць вигляд, пляж - з тілами...
Та страм-ганебність, - де зумисні "драми",
Де - не ходить, гулять, відпочивать, -
"Кокотно" "імідж", гроші "зароблять"...

І люди (як Чапай) себе спитали:
В Союзі чи таке б улаштували
(Чи впасти хто посмів би в СРСР, -
"Цінить", "з призАми", "лЮдський... екстер'єр"(!?)
"Змаг" тіл безстидний - "конкурс "красоти",
Де люди, "мов породисті скоти",
Ідуть ("усмІшку дЕржать, дЕржать спинку...")
ПлотськОї конституції в оцінку?!

(Є "штуки", "словеса" - в ганьбі "прикритись"...,
Та не втаЇть "змагань" порочність, ницість,
Бо ж "міряння" тілес - де "краще", "вище"..., -
"Відмазать" нічим - явне стидовИще!

Там, кажуть, йде й з "таксацій" кривда, біль -
Шахрайства-махінацій заметіль -
"Такі "завЕлись" справи нехороші,
Що на "принадах" голих крутять гроші..."

На світі все в зв"язку - як вниз щось бух,
То смика за собою "весь ланцюг...",
А плОтський "дух" від розуму далеко,
І стали падать у багнюку легко...).
В відказ святая правда: Ні! і Ні!
"А збита уйма вже Красот" - в багні,
Вже рабовласність, вже людьми торгівля,
Грабіж, облуда й інше безголів"я...

У низ, відомо, легше "діло" йде;
Союз же в Верх тягнув усіх людей:
Росли Хазяйства, Красота Культури...
Та "в вишкіл йшли" антирадянські шкури...
(Чим далі в комунізм, ЧеКа як вчив,
Тим більш шалений опір ворогів! -

Забута, в гальмах істина була,
Підступність же не танула, росла,
Як перестали за решітку грат
Усю ворожу вадливість саджать...),
Що бевзі хоч (не зна як Краще Жить),
Та шкоду можуть, мов щурі, творить -
І ззовні, зсередини сапи тихі -
Від дисидентства - від стагнацій лихо...

Державу "перестройно" розвалили,
"Світ" зиск-хижацтва всюди поселили...
В народі ремство, хвилювання Мрій -
Жде, жде Вкраїна Праведних Подій -
І Правди Світ, без сумніву, прийде, -
За що Чапай боровсь - не пропаде...

   ПРИМЕЧАНИЕ: Славного командира 25-й (Чапаевской)
   дивизии Героя гражданской войны Василия Ивановича
   Чапаева народ любовно и коротко называл: Чапай.